Відповідно до пунктів 15–16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту, вихід із захисної споруди здійснюється тільки в тому випадку, коли надійшла інформація про відсутність небезпеки, а також у випадках вимушеної евакуації.

Вимушена евакуація зі захисної споруди проводиться, якщо:

• відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній;

• відбулося затоплення споруди;

• сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;

• було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.

Тому під час повітряної тривоги, щоб не наражати дитину на небезпеку, педагог не має права відпустити її додому навіть на прохання батьків.

Правила безпечного користування Інтернетом

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/правила_користування_інтернетом.docx

Безпека дітей в Інтернеті

Поради батькам

1.Будьте другом своїй дитині. Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

2.Установіть комп'ютер в мічці, доступному всім членам родини. Це значно полегшить контроль за його використанням.

3.Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в яких будуть перераховані вимоги, що стосуються користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини при зіткненні з небезпечним незнайомцем.

4.Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля комп'ютера!

5.Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти особисте: ім'я, вік. номер телефону, домашню адресу. Поясніть, що не слід висилати свої фотографії людям, з якими вона познайомилася в Інтернеті.

6.Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам про неприємні ситуації під час спілкування в Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете сердитися, про що б вона не розповіла.

7.Переглядайте інформацію, що міститься в комп'ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам контролювати її спілкування в мережі.

8.Нагадуйте дитині про те, що всі правила безеки в Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона користується куомп'ютером і не вдома, наприклад, в друзів.

9.Не пропустіть симптоми інтернет-залежності, замисліться над тим, чи не позначається використання Інтернету на успішності дитини,

Заходи безпеки на льоду

Зима – чудова пора року, вона приносить багато цікавих пригод. Особливо корисним є відпочинок на льоду. Забави на ковзанах, лижах, санках загартовують організм, зміцнюють здоров’я, покращують самопочуття. Однак не слід забувати про небезпеку, яку може таїти в собі лід.

Запам’ятайте: на лід можна виходити в стійку морозну погоду при температурі повітря не менше - 0С і тільки під наглядом дорослих. Найбільш небезпечна крига – перша і остання. В цей час значно підвищується загроза нещасних випадків на льоду. Тому, щоб зберегти своє здоров’я слід пам’ятати наступне:

Міцність льоду можна частково визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід: - для одного пішохода – лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см. Лід блакитного кольору – найміцніший, білого – міцність у два рази менше, сірий – свідчить про наявність води у товщі льоду; - для групи людей (масові переправи пішки) – товщиною не менше 15 см, (дистанція у колоні по 4 чоловіка 5 м); - при масовому катанні на ковзанах – 25 см. Необхідно пам'ятати, що ситуація на льоду змінюється майже щогодинно.

Знайте, що під снігом лід завжди тонше, ніж на відкритих місцях. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Особливу обережність слід проявляти у місцях де є джерело, стік води, швидка течія або впадає струмок. При переході льоду в невідомому місці потрібно взяти палицю, щоб за її допомогою перевіряти міцність льоду (якщо вода з'являється після першого удару, то необхідно негайно повертатись назад).

Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударом ноги

При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності – цілиною (при цьому треба відстібнути кріплення, зняти петлі лижних палиць з рук, рюкзак повісти на одне плече). Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 м. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан. Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Особливого суворого додержання правил поводження на льоду потребує зимова риболовля.

Небезпечно виходити на лід:

- при потеплінні;

- збиратися на льоду великими групами;

зупинятися біля крутих обривистих берегів

скачуватись на лід на лижах, санках з берегів;

- виходити на лід біля заводів, фабрик, де є стічні теплі води, ростуть кущі та очерет.

Якщо ви провалились під лід: - не панікуйте, широко розкиньте руки по краях льодового пролому. Якщо можливо, по черзі, тримаючись однією рукою за край криги, намагайтеся звільнитися від верхнього одягу, ранця, важкого взуття; - намагайтесь вибратися на поверхню не роблячі різких рухів, наповзаючи грудьми на край ополонки. Намацайте ногою протилежний край криги і повільно виштовхуйте себе на поверхню; - намагайтесь якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу; - вибравшись з льодового пролому, відкотіться, а потім повільно повзіть у той бік, звідки прийшли і де міцність льоду, таким чином перевірена. Будьте обережні до самого берега.

Якщо у вас на очах під лід провалилася людина: - сповістіть, що ви йдете на допомогу; - наближайтесь до потерпілого поповзом, широко розкинувши руки; - підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить товщину опори); - не підповзаючи до самого краю ополонки, протягніть потерпілому довгу жердину, палицю від лиж, хокейну клюжку або киньте мотузку, зв’язані паски, шарфи і витягніть його на лід; - якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід і ланцюжком рухайтесь до пролому; - витягши потерпілого на лід, разом з ним повзіть з небезпечної зони. Потерпілого укрийте від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, переодягніть його в сухий одяг, зігрійте і напоїть гарячим чаєм.

Поради щодо запобігання переохолодженню та відмороженню частин тіла

1. Одягайтеся багатошарово.обто одягніть на себе кілька легких светрів замість однієї теплої. Це попередить спітніння, яке на морозі небезпечне. Якщо стане гаряче, завжди можна зняти один зі светрів. Із цих же міркувань одяг має бути вільним

2. Захищайте відкриті ділянки шкіри. Не забувайте вдягати рукавички, а ніс та вуха захищати шапкою, шарфом, піднятим коміром.

3. Візьміть зайвий одяг, якщо плануєте провесцілий день на морозі. Іноді достатньо змінити мокрий одяг на сухий, щоб уникнути переохолодження.

4. Не виходьте на мороз голодним. Обов'язково добре поїжте, краще щось висококалорійне. Замерзли — також з'їжте що-небудь.

5. Заходьте кожні півгодини-годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.

6. За можливості візьміть із собою термос із гарячою кавою, чаєм чи супом.

7. Працюйте руками, рухайте ними, аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу, тільки не дуже енергійно, це може зашкодити замерзлим тканинам.

8. Не перевтомлюйтеся. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню. Як правило, люди, відчувши, що починають замерзати, рухаються дуже активно. Але це також не зовсім розумно, тому що енергія використовується дуже швидко, а сили треба поновлювати.

9. Слідкуйте за прогнозом погоди.

Категорично забороняється: - торкатися металу, як голими руками, так і язиком. Метал дуже добре проводить тепло, а отже, миттєво забирає його у вас, і у місці зіткнення може виникнути обмороження. Те саме стосується бензину. Він може дуже швидко обморозити шкіру при зіткненні, а отже, під час роботи з подібними матеріалами на морозі неодмінно використовуйте водонепроникні рукавички.

Перша допомога: - не слід думати, що переохолодження мине саме по собі. Як тільки з'являться його симптоми - воскові плями та оніміння шкіри, - негайно перейдіть у тепле приміщення; - перша допомога при переохолодженні нескладна: зігрійтеся, поседіти у теплому приміщенні кілька годин, поїжте; - у разі обмороження слід негайно звернутися до лікаря. У крайньому випадку треба перевдягнутися: зняти мокрий одяг і загорнутися в теплі простирадла та ковдри. Не можна чіпати обморожені ділянки тіла; за відмороження слід дотримуватися принципу "внутрішнього зігрівання" уражених тканин: накладати термоізолюючі пов'язки (ватно-марлеві, бавовняні тощо), вживати теплі напої; - ні в якому разі не можна зігрівати уражені тканини тіла гарячою водою або біля гарячих батарей, тому що це може призвести до значного поглиблення ураження; - обов'язково пийте якомога більше рідини — будь-які теплі напої, крім алкоголю. Вони відновлять нормальну температуру тіла та покращать циркуляцію крові. Прийміть знеболювальні та негайно зверніться по кваліфіковану допомогу!

Гармонія в сім'ї – дорівнює щасливі і здорові діти!

Сім'я – це найважливіший елемент у вихованні здорової, повноцінної людини. Стосунки в родині, виховання дитини допомагає сформувати емоційну складову особистості, що, в свою чергу, стає основою вміння дитини соціалізуватися в соціумі. Малюк, спостерігаючи за взаєминами батьків, вбирає в себе обстановку в сім'ї, вчиться вибудовувати зразок «дорослих» стосунків. Тому для того, щоб дитина росла щасливою і повноцінно розвивалася, їй важливо бачити щасливих маму і тата. Щастя сім'ї можна побачити по тому, як ставляться один до одного її члени. Коли всім комфортно і весело, є спільні інтереси, проблеми також вирішуються загальними силами. В щасливій родині діти ростуть здоровими.

Якщо вплинути на екологію і спадковість батьки не в силах, то позбавити дитину від стресів або ж максимально зменшити їх вплив на життя малюка можуть всі батьки. Адже поведінка і здоров'я дитини багато в чому залежить від її реакції на сімейні стосунки. У сім'ї лунають скандали, лайка і крики – і раптом дитина починає скаржитися на погане самопочуття, а може і захворіти. Це психосоматичні прояви. Іншими словами, це проекція душевного стану в фізичний, коли проблеми в емоційній сфері провокують проблеми з роботою організму в цілому, порушуючи його захисні функції. Діти вчаться життя, копіюючи взаємовідносини батьків в тому числі. Тому часто хвороби і психологічні проблеми в дорослому віці походять родом з дитинства. Коли дитина часто хворіє, важливо розібратися, чи все в порядку з психологічним кліматом в сім'ї? Коли батьки постійно конфліктують, довго тримають образу один на одного, це негативним чином позначається на здоров'ї дитини. У неї поганий настрій, знижується апетит, погіршується сон, в результаті чого знижуються захисні механізми організму і виникає хвороба.

Щоб налагодити психологічний клімат в родині, важливо дотримуватися деяких рекомендацій:

1. Не потрібно влаштовувати скандал і з'ясовувати відносини, поки дитина не спить. Відкладіть цю розмову, поки дитя не засне. Це допоможе охолонути, заспокоїти емоції, тверезо зважити ситуацію. Обговорюйте тільки ту ситуацію, яка спровокувала конфлікт.

2. Важливо не лаятися біля дитячого ліжечка і не виривати дитини з рук один в одного під час скандалу. Дитина не повинна бачити і чути, як сваряться батьки.

3. Важливо, щоб дитина не відчувала напруженої обстановки в сім'ї, не бачила похмурих і роздратованих батьків. Тому, якими б засмученими або розлюченими ви не були, до дитини потрібно йти тільки з посмішкою і позитивом.

Якщо створювати для дитини умови, які будуть їй комфортні в емоційному плані, можна таким чином і поліпшити здоров'я малюка, адже для нього дуже важливий міцний емоційний зв'язок з батьками. Якщо дати дитині установку на щастя – вона буде рости щасливою і здоровою.

"Що треба знати батькам про насильство..."

Що ми зазвичай розуміємо під домашнім насильством? Нам навіть важко припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами. Види домашнього насильства:

Психологічне насильство:

-висміювання;

-переслідування;

-словесна образа, погроза;

-примушування;

-залякування; ворожість;

-психологічний тиск;

-формування почуття провини.

-будь-яке рукоприкладство.

Сексуальне насильство:

-протиправне посягання однієї людини на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру щодо неповнолітніх.

Економічне насильство:

-умисне позбавлення однією людиною іншої житла, одягу, майна чи коштів. Насильство це ще й:

- погрожування нанести собі або іншому тілесні ушкодження;

- невиразні погрози типу: «Ти у мене дограєшся! Я тобі дам!»; - погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати на розлучення, розповісти про щось;

- заподіяти шкоди домашнім тваринам (щоб помститися партнеру);

- ламання або знищення особистих речей;

- використовування лайливих слів, лайка;

- приниження, ображення, постійне підкреслення недоліків;

- звинувачення у всіх проблемах;

- критика думок, почуттів, дій;

- поводження з ним/нею як із прислугою;

- ігнорування.

Насильством щодо дітей, крім цього,вважається:

- нехтування дитиною;

- нехтування обов’язками стосовно дитини;

- відсутність у сім’ї доброзичливої атмосфери (психологічне ізолювання);

- накази, команди, мораль, повчання, проповіді.

- постійні поради, намагання все вирішити за дитину;

- недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;

- втягування дитини у з’ясування стосунків між батьками і використання її з метою шантажу;

- недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;

- використання алкогольних напоїв (наркотиків) до межі втрати самоконтролю над діями;

- нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Неважко помітити, що все це нерідкість у наших сім’ях.Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки наших батьків. Така поведінка стала для нас звичною. Ічасто ми просто не замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей. Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як би відстояти свою точку зору. Їм все одно, що відбувається у навколишньому світі.

Чи знаєте Ви, що: •

- Діти бачать, чують та пам’ятають більше ніж вважають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі у конфлікті (захоплена грою, дивиться телевізор, знаходиться в іншій кімнаті тощо). Але насправді діти завжди знають, коли їхні батьки сваряться.

•- Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей – навіть на немовлят – впливає домашнє насильство.

•- Жодній людині не подобається весь час бути найменш здібною та пригніченою. Будь-яке насильство в сім’ї, незалежно від того, спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім’ї,травмує дитину! Як діти реагують, коли вони стають свідками насильства в сім’ї:

•Діти зазнають почуття провини, сорому й страху, ніби вони відповідальні за насильство, яке їм довилося спостерігати.

•Діти відчувають сум.

•Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім’ї. Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?

Діти можуть:

•реагувати надто агресивно;

•не визнавати авторитетів;

•бути пасивними чи пригніченими;

•мати вигляд знервованих або зляканих;

•жалітися на головний біль, біль у шлунку, постійне відчуття втоми, сонливість тощо

ПАМ’ЯТАЙТЕ! В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з почуттями, труднощами і, за великим рахунком, що таке життя. Діти, які були свідками насильства в сім’ї, отримують негативний «урок» та засвоюють, що:насильство– це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю звичку вони переносять у навколишнє середовище: спочатку в дитячий садочок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю і на своїх дітей. Вони не знають про те, що можнадомогтися бажаного, не обмежуючи прав іншої людини. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей. Дитина може вирости такою, що не вміє постояти за себе або агресивною. Батьки мають усвідомити, що найважливіша умова успішного виховання - становлення правильних стосунків з дітьми, а основа спілкування в сім’ї – доброзичливість, довірчі відносини. Тож останнє, про що не слід забувати: «Якщо дитина не відчуватиме, що ваш дім належить і їй теж, вона зробить своїм домом вулицю»

Пам'ятка для батьків «Профілактика побутового травматизму»

Побутовий травматизм-це ушкодження, які діти отримують удома, на прогулянці біля дому, під час подорожей і екскурсій з батьками. До найнебезпечніших ушкоджень належать опіки полум’ям, хімічними речовинами, падіння та забійні рани.

Для запобігання травматизму слід дотримуватись певних правил:

- постійно турбуйтесь про безпеку дитини вдома;

- систематично виховуйте в дитині обачливість і обережність;

- пояснюйте дитині, що особливо обережно треба поводитися з вогнем і під час користування газо і електро приладами;

- застерігайте дитину від пустощів на балконах, драбинах, сходинах, щоб уникнути забиття та падіння з висоти;

- не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина;

- зберігайте у недоступних для дитини місцях небезпечні хімічні речовини, миючі та дезінфікуючі засоби;

- позбавтесь несправних електроприладів та ізолюйте проводи й точки електромережі.

Проявляйте витримку та навчайте дітей берегти своє життя!

5 мультфільмів, які допоможуть дитині навчитися цінувати людські взаємини.

Освітній портал “На урок” створив підбірку мультфільмів для малечі про події з життя тих, хто відрізняється від більшості у спільноті, їхній емоційний стан та способи вирішення конфліктних ситуацій.

Мультфільм «Жив собі чорний кіт». Мультфільм про те, як живеться чорному коту. Через людські забобони з ним ніхто не спілкується, тому він опинився у повній ізоляції. Всьому причина – чорний колір його шерсті. Однак варто котові забруднитися у білу фарбу – ставлення до нього вмить змінюється. https://youtu.be/vAHPXB0o4I8.

Мультфільм «Про пташок». Історія про зграю горобчиків, які спілкуються між собою, сидячи на дротах. До них прилетіла доброзичлива чуднувата пташка, зовсім не схожа на них, тому горобці не прийняли її в компанію, хоча вона цього хотіла. Щоб позбутися настирної гості, спільнота горобців спочатку її ігнорує. Потім закльовує, намагаючися зігнати зі спільного дроту, не розуміючи, які саме наслідки це може мати для них самих. https://youtu.be/T63MCogI4sM.

Мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво». Це історія про їжачка на ім’я Генріх, який уперше прийшов до нового класу. Він би з радістю подружився з однолітками, однак спілкуватися і гратися йому заважають колючки, через які він і сам страждає. Минає час, і напередодні Різдва Генріх помічає, що однолітки шепочуться і сміються за його спиною. Коли засмучений їжачок виходить на шкільне подвір’я, його чекає несподіванка – подарунок від однокласників, завдяки якому вони зможуть дружити і гратися! https://youtu.be/Icx7hBWeULM.

Мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину». Це історія про курку, яка мріяла про діточок, і одного разу вона знесла 7 яєць, з яких вилупилося 6 курчаток і один… маленький екскаватор! На відміну від чорного кота, не зважаючи на те, що екскаваторчик був не такий, як курчата, батьки його любили і ставились до нього, як і до інших. https://youtu.be/8-kWT-rNoEE

Мультфільм-казка «Гидке каченя» «Гидке каченя» – всесвітньо відома казка письменника Ганса Крістіана Андерсена. Історія про маленьке лебеденя, яке з незрозумілих причин потрапило до родини качок. Тільки-но вилупившись із яйця, воно отримало прізвисько - Гидке каченя . https://youtu.be/I_A1VhWLKpI

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки, пам'ятайте! Тільки разом у співпраці зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей. Обов'язково цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з класним керівником і вчителями школи. Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки, недоробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням. Привчайте дитину до самонавчання й до самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов'язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а - добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала у собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувати, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення, Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати підготуватися до уроку вивчити необхідне, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.

Діти вчаться жити у життя!

Шановні батьки!

Життя дитини – це найвища цінність! Звертаємося до вас: щоб не допустити лиха на дорозі, вдома, на вулиці вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

- вчити переходити вулицю;

- не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

- вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках ;

- не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї;

- не залишати дітей самих, навіть на короткий час;

- не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям;

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

- забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

- забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

- не дозволяти дітям користуватися піротехнічними засобами;

- запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

- не дозволяти вмикати електроприлади, газову плитку за відсутності дорослих;

- вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

- вивчити з дитиною домашню адрес;

- не відпускати своїх дітей гратися на замерзлих водоймах;

- не дозволяти дітям купатися без нагляду дорослих;

- привчати дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

Пам’ятайте: виховання дітей у сім’ї залежить перш за все від загальної культури батьків! Лише ваша постійна увага й турбота допоможуть дитині уникнути небезпечної ситуації! Бережіть життя своїх дітей!

Вам здалося, що контакт з дитиною втрачено?

Ще вчора все було добре й весело в будь-якому цейтноті. Ви встигали
перекинутися слівцем, могли один одного заспокоїти. І ось щось зникає,
віддаляється. Дитина відчужена, дивиться «з холодком». Розмова не зав'язується.

Невже все розвалюється?

Не бійтеся! Якщо контакт був, він, як правило, не зникає. Однак для цього потрібно докласти зусиль і вам, і дитині. Людина по суті своїй консервативна, звичок дотримується, тим більш таких, з якими їй комфортно й затишно.

Є такі вікові моменти, коли щось змінюється в дитині. Чи у вас відбувається якась нова стадія, і не зрозуміло, як тепер любити, як розуміти.

Не метушіться, крилами не тріпочіть. Форсаж ситуації навантажить дитину, зовсім стривожить вас і не принесе плодів. Влаштуйте день спокою і мовчання. Або й три.

У наших невеликих життєвих просторах довго не намовчишся. Слово, друге — і зав'язалася розмова. Ось і контакт потихеньку налагоджується. І через якийсь час вже дивуєшся: «Що ж це було?»

Якщо ж розлад не виправляється, необхідно «копати глибше», А чи був контакт взагалі? Чи існував він лише в уяві батьків? Адже те. що дитина слухняно розповідає про шкільні події,— це ще не довіра, а якщо не когось поскаржитися — це ще не таємниця душі.

А може, це ви переключилися на деякий час на свою роботу — турботу, і дитина відчула себе загубленою, нікому не потрібною?

Ні в якому разі не можна припиняти працювати над собою, над проблемою виховання дитини, вашим спільним життям. Якщо уважно і лагідно подивитися в дитячі очі, ви обов'язково помітите погляд у відповідь.

Поради батькам як оцінювати
шкільні «успіхи» своїх дітей

З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов'язані зі шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.

Як ставитись до шкільної оцінки в сім'ї?

Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не пригнічувало її ще більше.

Правило І. Заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два... десять... відчуйте спокій, рівновагу Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А тепер можна починати розмову, а може... тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може... допомогти розібратись у складній теоремі, а може... Пам'ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні — всеодно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути на гальма.

Правило2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини «все й одразу». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її — вона вчиться, але стає «зубрилкою» і ненавидить учення, школу, а може й... вас.

Правило 3. Безмежна любов. Ви любите свою дитину незважаючи на її «успіхи» у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдачі? Вона вас засмучує і... все.

Правило 4. Не бийте лежачого. «Двійка», а для когось і «дев'ятка» — достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього.

Правило 6. Вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначніші для неї. Але якщо вас турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно і виразності, і переказу.

Правило 7. Головне — хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8. Найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9. Не скупіться на похвалу: будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити.

Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в Себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно. Саме при такій оцінці в дитини нема ні ілюзії повного успіху, ні відчуття повної невдачі.

Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.

Правило 12. Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна «витягнути» дитину до активного життя в навчанні.

Для того щоб ці правила виявились ефективними, необхідно їх об'єднати: дитина повинна бути не об'єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися — головного засобу подолання труднощів у навчанні.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО СПРИЯННЯ
ЗДОРОВОМУ СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ

Поради батькам випускників: підтримайте та не заважайте

Вибір професії вашої дитини - не хвилинна справа, він може виявитися найважчим вибором у вашому з нею житті.
- Подумайте разом, чим би хотілося займатися саме вашій дитині. Обов'язково подумайте над тим, як здійснити її мрію.
- Поговоріть з дитиною аби вона не намагалася вступити туди, куди вступають її друзі. Наголосіть на тому, що вона знайде собі нових друзів, тим більше що вони займатимуться тим, що їм цікаве.
- Спонукайте дитину довідуватися якомога більше про ту професію, яку хоче обрати. Якщо це можливо, побувайте в тому місці, де, як вона припускає, їй доведеться працювати згодом; поговоріть з людьми, які вже займаються цією справою.
- Нехай ваша дитина усвідомить, що рішення не може бути категоричним і що у будь-який час в її житті можуть статися зміни.
- Порадьте їй протестуватися у шкільного психолога. Тести можуть допомогти обрати правильний професійний напрямок.
- Не піддайтеся почуттю страху - цей нормальний стан, з яким мають справу усі люди перед вибором.
- Іноді корисно розпочинати свою кар'єру з практики, а не з теорії. Наприклад, багато видатних лікарів починали працювати медсестрами або медбратами.
- Звертайте особливу увагу дитини на ті предмети, які потрібні для вступу у обраний учбовий заклад.
- Не відкладайте на завтра те, про що можна дізнатися сьогодні. Намагайтеся дізнатися про все: як вступають, як вчаться, як влаштовуються працювати після закінчення навчання. Діліться здобутою інформацією один з одним. Це допоможе скласти уявлення про те, що робити далі і покращить ваше спілкування з дитиною.
- Спонукайте дитину брати участь в позакласних заходах - це допоможе їй навчитися спілкуванню і правильній поведінці в колективі.

ГОЛОВНИЙ СЕКРЕТ ВИХОВАННЯ
Є головний секрет виховання. Він дуже простий: діти стають дорослими
Ми просто не розуміємо, яку силу дає батькам ця проста істина, якщо завжди пам'ятати про неї. Як простіше ставитися до життя, як виховувати без нудних повчань, як набратися терпіння - в цьому полягає все.Діти стають дорослими. Діти виростають. І йдуть. І нічого не можна повернути назад

Вдумайтеся: сьогодні ви ведете своє маленьке диво за ручку, воно стрибає і пустує, а ще змучило вас питаннями. І ви нестерпно втомлюєтеся від цих безкінечних «як?» і «чому?!» Сьогодні ви поспішаєте, зітхаєте і нервуєтесь. У вас безліч важливих дорослих справ, від яких дитина відволікає вас. А завтра?

Лише за три, чотири або п'ять років, ви самі захочете взяти сина за ручку, поговорити, відповісти, навчити - а в нього під вікном друзі. І ваше чарівне диво з підстрибом помчить не до вас, а до них. Колись (причому, доволі скоро) ваша дочка раптом закриє шкільний зошит і, не спитавши дозволу вислизне надвір, щоб цілуватися з якимось зовсім незнайомим вам хлопчиком. І це буде важливіше за всі ваші слова й прохання.

Діти виростають. Навіть якщо ви будете дуже-дуже тримати їх, не втримаєте. Так само, як не вповільните цих швидкоплинних днів дитинства. Ваших спільних днів. Пам'ятайте і насолоджуйтеся, поки вони ще діти, і їхні ліжечка стоять поряд із вашим, і руки їхні - у ваших руках. Поки ви потрібні їм понад усе на світі.

Тому що це закон життя: хтось інший має стати твоїй (найкращій на світі!) дитині дорожчим і важливішим за тебе.

Кажуть, батьківська любов трагічна, адже розлука закладена в ній від початку. Але той, хто так сказав, усе-таки помилявся.

Так, діти виростуть і залишать нас. Так, нічого не повернеться назад. Але саме усвідомлення цього факту змусить нас просто і радісно приймати те, що є зараз. Якщо це добре запам'ятати, ви не будете ростити, страждати і мучитися. Ви зрозумієте, що найцінніше - не «вчора» і не «завтра», а те, що є і відбувається просто зараз. У цю мить.

Любов батьків проста і радісна, коли приймаєш цей закон.

Ми ростимо і відпускаємо дитину все далі і далі від себе. Але саме тоді відбувається дивовижна річ: діти нас не покидають. Вони лишаються поруч. На відстані, але поруч. Зберігається душевна, духовна єдність. Діти і досі потребують нас, бачать у нас надійний тил, опору і порадника. Завжди.

Вони залишаються, якщо стосунки тримаються на нашій істинній безумовній любові.

Як зберегти здоров'я дитини https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/на_сайт.docx

Булінг

http://https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/булінг.docx

Як правильно реагувати на оцінку дитини: шість порад для батьків#
https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/ шість_порад_для_батьків_KvOCRLt.doc

До уваги батьків!

Поради для батьків, чиї діти стали жертвами насильства або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

У першу чергу – дати сигнал своїй дитині, що її розуміють, люблять, морально підтримують. Не потрібно форсувати події, не потрібно тиснути на дитину, щоб вона одразу усім з вами поділилася. Насильницька комунікація не призведе ні до чого доброго. Потрібно пояснювати дітям, що все ж треба відстоювати свою гідність. Кожна людина має свої права, і ніхто не має принижувати її гідність. Але відстоювати її також потрібно гідно. Варто навчитися опановувати своє хвилювання, починати управляти своїми емоціями, не піддаватися одразу страху.

Іноді дитині варто навчитися захищатися фізично. Не обовязково на удар відповідати ударом, можна навчитися його відводити, можна навчитись захищатись, опанувати якісь єдиноборства, які вчать не тільки фізичної сили, але й психологічній стійкості та впевненості у собі.

Іноді батькам постраждалої дитини потрібно знаходити мову з батьками дитини-агресора. І часто батьки також вдаються до агресії. Наприклад, починають розмову з "Як ви виховуєте свою дочку/сина?!", що призводить до конфронтації. Такі розмови краще проводити не на емоціях, щоб було більше конструктиву.

І ніколи не можна батькам скривдженої дитини йти "розбиратися" з дитиною-кривдником.

Спочатку треба знайти контакт з батьками дитини-кривдника. Якщо це не допомагає, то поговорити при свідках. Коли ж конструктивне спілкування не виходить, можна підключати додаткові методи вирішення конфлікту, навіть до суду. Тут якраз можуть стати у пригоді механізми прийнятого закону про протидію булінгу. Але, якби навіть і не було цього закону, достатньо цивільно-правового чи кримінального кодексу, для того, щоб апелювати до захисту здоров'я, недоторканості своєї дитини і притягнути винних до відповідальності.

Куди звертатися за детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникли питання з приводу прав дитини – телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Якщо дитині необхідна психологічна допомога – звертайтеся на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

http://nus.org.ua/news/mon-batkam-obov-yazkovo-povidomlyaty-shkolu-pro-prychyny-vidcutnosti-dytyny/?fbclid=IwAR2HK6E

UkvawS8zeCFHX

Шановні

батьки!

По досягненню учнями 14-річного віку необхідно своєчасно (не пізніше ніж через місяць) звернутися до територіального підрозділу ДМС України за зареєстрованим місцем проживання з питань оформлення паспорта відповідно до законодавства. Адміністративна послуга безоплатна.

Сторінка для батьків