Сторінка психолога

Шановні учасники освітнього процесу!

    Жорстока війна в Україні  стала стресом для всіх учасників освітнього процесу. Наше завдання – забезпечити належні умови для психологічного здоров’я кожного. Важливу роль відіграє психологічна служба системи освіти, яка має забезпечувати своєчасне, систематичне надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу. Освітяни та здобувачі освіти гідно тримають освітній фронт, тому система освіти має значні можливості для допомоги учасникам освітнього процесу.

Першу психологічну допомогу та емоційну підтримку  можна отримати в практичного психолога закладу.

Пам'ятка "Безпека життєдіяльності в умовах воєнного стану"

http://https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Памятка_Безпека_життєдіяльності_в_умовах_воєнного_стану.docx

Рекомендації щодо адаптації учнів 1-го та 5-го класів до нових умов навчання

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Адаптація_до_нових_умов_навчання_1_клас_5_клас.docx

Що каже психологія воєн?

1. Війна – це не конкурс на кращий героїзм. Героями є всі, хто тут. Всі, хто з 24.02.22 став частиною війни. Героїзмом є життя тут, на своїй землі. Кожен з нас уже частина героїчної історії.

2. В умовах війни країна ділиться на фронт і тил. Фронт – це менша частина суспільства, тил – більша. Фронт – це бойові дії, це граничне загострення свідомості. В тилу НЕ ПОТРІБНО вести себе так само, як на фронті! Тил – це передовсім рутина, самоорганізація, планомірність і холоднокровне формування резерву за принципом «кожен на своєму місці». Без тилу фронту не буває.

3. Війна – це не гра в хорошість. Допомога фронту – це БУДЕННО. Коли людина штампує в соцмережах дописи кожні півгодини – значить, у неї купа вільного часу. Не обов’язково постійно афішувати свою гіперактивність і самостверджуватися на ній.

4. Війна провокує рефлекс «терміново щось робити». Тому: не щось – а конкретно! Наприклад, перш ніж я везу кудись воду чи продукти – я конкретно з’ясовую, де це потрібно вже й зараз. Цільово з’ясовуйте потребу! Для цього є волонтерські штаби.

5. Перестаньте докоряти тим чоловікам, хто не на фронті! Воєнні психологи стверджують, що гендерні претензії й бичування множать синдром провини, а це підриває моральний дух. Зараз не середньовіччя. Потреби фронту – не стільки статеві, скільки кваліфікаційні! Потребу фронту визначає Держава через закон. І там не випадково прописані ХВИЛІ, тобто почерговість! Нема сенсу задіювати всіх одразу й одночасно.

6. Ключове поняття – РЕЗЕРВ. Зараз на фронті задіяна перша й найбільш фахова хвиля. Стійкість країни полягає в наявності РЕЗЕРВУ! Цей резерв зараз волонтерить, розвантажує фури, займається логістикою чи просто працює, чекаючи на свій час. ТАК МАЄ БУТИ! Чим більше незадіяних людей зараз – тим сильніший резерв!

7. Війна – це колективний феномен. Від природного страху (його не треба соромитися) рятує відчуття колективного, відчуття «ми всі як один». Тому в війні найважче творчим людям, нон-конформістам, харизматам, мислителям, індивідуалістам, «людям не від світу сього», людям культури, теоретикам-інтелектуалам. Вони не вписуються в грубий час, оскільки мають опір до масового мислення. Вони – емпати, які чужий біль переживають як свій. Це їхній дар і кара. Це вища форма інтелекту й етики. АЛЕ саме ці люди в майбутньому творитимуть для всієї нації героїчний переможний культурний епос, який буде вічним! Це наш культурний легіон, який напрацює безцінний гуманітарний спадок нової реальності.

8. Війна – це любов. Дивно й парадоксально, але війна – це любов. До життя, до людяності, до рідних людей, до кота, до даху над головою, до країни, до воїна, до незнайомця з синьо-жовтою стрічкою, до мови, до-до-до… Ненависть до ворога – рівнопропорційна любові до рідного. Це теж зброя. Несамовита Любов до рідного нехай тримає нашу високу планку, бо якраз нею ми відрізняємся від ворога.

9. А про масові матюки й прокльони психологія воєн нічого не говорить!

Цілодобові лінії психологічної підтримки

- Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.

- Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань

- Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей».

Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82

- . Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

- Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.

- Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть: Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/ Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua Telegram - @CHL116111

Як безпечно пережити воєнний час?

  Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У цей лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння.

  Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома.

На цій сторінці ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації.    -     Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.

  Дотримуйтесь заведеного порядку життя - Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все. 

 Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров'ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не долаючи додаткових проблем.

  Виконуйте вправи на розслаблення – Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій.

  Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на день. Говоріть про свої почуття з близькими людьми – Почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.

  Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.

  Виділіть час для улюблених занять – Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ САМОСТІЙНО ВИКОНУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ В СЕРЕДНІЙ ЛАНЦІ

1. Виконання розпорядку дня. Вам з дитиною треба заздалегідь вирішити, чи робити їм уроки після приходу зі школи або, наприклад, ввечері. Однак, після того, як приблизний час виконання домашніх завдань визначено, потрібно дотримуватися розкладу настільки чітко, наскільки це можливо. Через деякий час домашня робота стане просто природною частиною їх щоденного розкладу.

2. Розподіл завдань за ступенем складності. Доцільно запропонувати дітям починати виконання завдань з найлегших. Таким чином, у дітей виявляється виконаними більша частина завдань і вправ, що породжує почуття задоволеності.

3. Батькам не слід сидіти поруч з дитиною весь час, поки вона робить уроки. Бачачи, що батьки готові перебувати поруч, діти свідомо вирішують нічого не робити самостійно.

4. Спочатку перевірити те, що виконано правильно. Як правило, батьки в першу чергу звертають увагу на помилки своїх дітей. Дорослим варто взяти за правило відзначати, як добре школяр виконав ті завдання, які зроблені без помилок. А щодо завдань, в яких допущено помилку, сказати дитині: «Я думаю, що якщо ти ще раз перевіриш цей приклад, то у тебе може вийти дещо інша відповідь». Це спонукає учня повернутися до завдання без відрази і почуття провини.

5. Не дозволяти школяреві сидіти за уроками весь вечір безперервно. Це цілком нормально, якщо школяр весь вечір дійсно працює, і завдання насправді потребує стільки часу на виконання. Однак якщо дорослий бачить, що за годину або дві дитина майже не просунулася в його виконанні, то треба припинити марне заняття. У такому випадку доцільно написати вчителю записку, що пояснює те, що сталося, або зустрітися з педагогом.

6. Допомога при заучуванні інформації з підручника. Часто школярі не знають, на що їм треба звернути увагу в процесі читання навчального тексту. У більшості підручників в кінці кожного параграфа є питання. Батькам варто обговорити їх з дитиною до того, як вона почне читати підручник.

7. Батькам варто звертати увагу на невербальні сигнали. Відомо, що невербальні способи передачі інформації є не менш значущою частиною спілкування. Тому дуже багато сигналів, особливо негативних, можуть бути передані досить просто, навіть якщо батьки самі про це не підозрюють. Напружені пози, зітхання, підняті брови й інші «мови тіла» – все це є невербальними відповідями на промахи дітей. Якщо вони досить чуйні, то швидко приймуть ці сигнали. Це тільки додасть напруженість у ваші взаємини, пов’язані з домашньою роботою.

ПОРАДИ, ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИ БАТЬКИ СВОЇМ ДІТЯМ ПРИ ПІДГОТОВЦІ УСНИХ ТА ПИСЬМОВИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ При підготовці усних завдань Пригадай, що розповідав вчитель на уроці. Прочитай текст повністю, у разі необхідності скористайся малюнками, схемами, словниками. Читай текст уважно, намагаючись запам’ятати найголовніше. Щоб краще запам’ятати такий матеріал, як назви, визначення, дати, запиши їх у чернетці. Закрий книгу і спробуй подумки уявити розділи або частини прочитаного тексту, спробуй переказати прочитане. Прочитай текст ще раз, звертаючи особливу увагу на ті місця, які погано запам’яталися. Розкажи прочитане «про себе» і вголос. Якщо інформація погано запам’ятовується, можна написати короткий план прочитанного матеріалу і спробувати переказати зміст, використовуючи його.

При підготовці письмових завдань: Уважно прочитай завдання, подумай, які правила необхідно застосувати у вправі; якщо забув, то подивися у підручнику. Якщо необхідно, подивися, як виконувалися аналогічні завдання на уроці у класі. Виконуючи завдання, пиши, не поспішаючи, але й не занадто повільно. Не відволікайся на сторонні справи. Якщо не зрозумілий зміст вправи, попроси допомоги у старших. Важкі завдання спочатку запиши у чернетку, а після перевірки батьків запиши у зошит.

Толерантність - шлях до гуманності

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Толерантність_-_шлях_до_гуманності.docx

Як не впасти в депресію під час карантину.

4 поради психолога Під час карантину українці відчувають тотальне заперечення. Багато не продовжує гуляти вулицями. А ті, хто лишається вдома, ризикують занепасти духом. Як не впасти у депресію і пережити карантин поради психолога.

По-перше, слід думати, а не відчувати. Це допоможе не піддаватися паніці. На жаль, для українців - це складно. На сьогодні, українці живуть у постійному стресі. І більшість вдалих рішень - емоційні. Ми звикли до того, що Українці теж живуть у невизначених умовах, де було кілька зламів, постійні економічні події, революції, війни, пертурбації. І це все змушує нас керуватися глибинними механізмами виживання. Однак слід навчитися вчасно зупиняти себе, аби емоції не заволоділи розумом.

По-друге, треба вирішити для себе, задля чого ви пішли на карантин. "Людина, для якої ізоляція вартуватиме грошей чи планів, шукатиме підтвердження правильності своїх дій. Під час пошуку вона зверне увагу лише на трагічну інформацію. У такому стані, людина може зірватися. Тож має для себе відповісти на питання: задля чого ви пішли на карантин? Порахувати всі ризики від хвороби", - думка експертів. Врахуйте, скільки обійдеться день вентиляції легенів. Тоді зрозумієте, чого уникаєте.

По-третє, варто зробити дорослий вибір, тобто концентруватися на тому, що ви отримуєте. А це здоров'я близьких і рідних.

По-четверте, карантин -- прекрасний час для роботи над собою. Можна навчитися малювати, в'язати, нарешті зайнятися фітнесом вдома, на який не вистачало часу. Також подивитися улюблений серіал чи-то прочитати кілька книг.

Що робити, якщо карантин не під силу?

«На катастрофі цивілізації

можна заробити анітрохи менше,

ніж на створенні її»

Можна коротко пробігтися по всіх пунктах. Але для початку потрібно зрозуміти, що будь-які різкі зміни мають на увазі кризу. А під час кризи слід пристосовуватися і шукати варіанти для виживання. Отже, як прожити цей період і внутрішньо збагатитися? Треба зауважити, що паніка породжує хаос. А в період проживання сильних почуттів людина здатна на будь-які помилки. Страх дезорганізує, «садить» серце і погіршує самопочуття. Що можна зробити, щоб уникнути ці прикрості?

1. Дотримуватися режиму як і раніше. Нічого суттєво не змінилося, навіть якщо ви не працюєте на дому, можна подумати, що ви можете змінити в своїй професії, чому навчитися новому, що вдосконалити. Тому – встали зранку, як зазвичай, і за роботу «в пошуках сенсу»

2. Не моніторте соціальні мережі, не шукайте підтвердження своїй тривожності. Більш того, визначте час, коли ви зможете просто відключити телефон і комп'ютер. І замість цього прочитати книгу, поговорити з дитиною або подзвонити друзям.

3. Приймайте вітаміни. Це важливо! Якісно харчуйтеся. Не забагато, а якісно! Красивий, невеликого розміру посуд, виделка, ніж, корисна їжа, доглянутий зовнішній вигляд, правильна постава. Ви не вдома. Ви в ресторані! Слідкуйте за собою! Не заїдайте тривогу і нудьгу. Якщо ж їсти хочеться часто і вибірково, значить, ви заїдаєте свій психологічний стан. Це емоційний голод. Що робити в такому випадку? • Віджатися 10 разів, включити музику - потанцювати. Порухатися - переключитися. Через деякий час голод пройде. • Випити склянку води. Якщо почуття голоду не минуло, значить, ви зголодніли. Поїжте.

4. Приділіть увагу тому, на що зазвичай не вистачало часу. Не запускайте зовнішній вигляд. Красивий зручний одяг, чисте волосся, доглянуте обличчя підвищать настрій і самооцінку.

5. Спілкуйтеся з близькими. Цінуйте час, наданий вам. Його не так багато, як здається.

6. Вивчіть практичні методики з управління своїм станом. Благо, їх дуже багато в мережі та в інтернеті. Знайдіть те, що вам потрібно саме зараз.

7. Засвойте дихальні вправи, йогу, або просто фізичні вправи для себе. Це буде підіймати ваш тонус кожного дня.

8. Спіть достатньо, не забувайте про приємності. Перегляд вечірнього фільму з близькою людиною, мультфільми з дітьми, казки на ніч дітям, на які раніше не вистачало сил. І чоловік теж нехай послухає. Це заспокоює та зближує.

9. Дотримуйтесь ритуалів дня. Знайдіть їх або згадайте, зафіксуйте. Це може бути кава рано вранці перед вікном, коли всі ще сплять. Зарядка для тіла та обличчя. Догляд за собою. Будь-який ритуал, що дасть вам сигнал початку дня.

10. Піднімайте кваліфікацію, вчіться, подумайте, чим можете збагатити свою професію. Що привнести нового або згадати добре забуте старе. Не відкладайте на потім. Потім не буде. Світ стрімко змінюється, і він вимагає від нас гнучкості. Важливо! Можливо, спершу, захочеться зайнятися прибиранням в квартирі, розгрібати завали, мити, драїти, звільняючи простір. Це нормально, якщо і затягнеться на довго. Якщо це знімає тривогу і здається зараз необхідним - робіть. І не женіться за успіхом! Не переймайтеся. Дайте час на проживання адаптації до нових умов життя. Визначте, скільки часу вам для цього необхідно. Не комплексуйте і не сваріть себе! Не змагайтеся з іншими! Будьте собою. Зараз.

За що не можна карати дітей

Помилки. Наші діти народжуються без життєвого досвіду і це нормально, що вони помиляються, адже, саме таким чином вони вчаться і вдосконалюються.

Негативні емоції. Як і кожен дорослий наші діти також піддаються стресу, вони можуть злитися та проявляти негативні емоції, вони мають на них право і краще чим карати, допоможіть дати вихід цим емоціям.

Ненавмисна шкода. Дитина вчиться обережності, не буває такого, що все виходить з першого разу, поясніть, покажіть як правильно робити, а малюк буде пробувати зробити це сам. І повірте, з кожним разом це буде вдаватися все краще і краще.

Незгода з батьками. Таким чином дитина вчиться бути лідером та показує свою значимість. Не карайте, а пояснюйте, будьте авторитетом і прикладом для своєї дитини.

Активність. Важлива складова наших малят, адже, саме активність допомагає дитині справлятися з надмірним накопиченням енергії! Навіть на людях давайте дитині можливість виплеснути цю енергію, адже, разом з цим можуть виходити і негативні емоції.

Відмінність від інших. Кожна людина індивідуальність з різним набором ДНК, тому не можливо бути схожим на когось фізично чи психологічно, як би вам того не хотілося, не карайте дитину за те, що вона не схожа на сина чи доньку подруги, краще змиріться з тим, що ваша дитина інша, але це не заважає бути особистістю, допоможіть їй знайти сильні сторони та розвивайте їх.

Агресивна дитина

http://https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Агресивна_дитина.docx

Поради психолога для учнів

Пам'ятка "Як займатися особистісним саморозвитком"

1.  Проявляй у всьому неухильну наполегливість.
2. Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.
3.  Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання: для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання? Чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати? Як ти звично контролюєш себе? Чи довго можеш лишатися працездатним? Коли протягом дня працюєш продуктивніше? Чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях? Яким чином ти запам’ятовуєш матеріал? Які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?
4.  Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.
5. .Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.
6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.
7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні»
8. . Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її
9.  Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.
10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.
11.  Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.

Поради щодо успішного встановлення контактів із людьми:

•  Якомога швидше знайти спільні інтереси;
•  По-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);
•  Не виявляти до співрозмовника зверхності;
•  Щиро цікавитися співрозмовником, тим, що він говорить;
•  Враховувати поведінку та термінологію людини, з якою говорите;
• Нападами та лайкою людей не переконаєте;
• Для того, щоб переконати когось, треба"знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;
• Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.

Поради щодо спілкування:

• Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них;
• Хто любить людей, того й люди люблять;
• Виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;
• Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами;
• Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не цікавиться справами інших людей;
• Учіться ставити себе на місце іншої людини;
• Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та інші. Ввічливість обеззброює;
• Використовуйте кожну нагоду для спілкування.

Як розвинути пам'ять

Невпинно стікає час, немов у піщаному годиннику. Шаленим галопом мчить технічна революція. Сучасна людина працює набагато менше, аніж у минулому столітті, тому що левову частку її роботи виконують машини… Інколи складається враження, що й думаємо набагато менше, особливо підростаюче покоління. Дедалі частіше можна стати свідком чи співучасником таких подій, що цілковито переконують: а деградація все-таки опановує наші душі. Зрозуміло, що насамперед говоритимемо про дітей шкільного віку, адже найбільшою проблемою для батьків є неуспішність їхньої дитини. А чи знаєте ви, що найпершою причиною неуспішності є неуважність. Дитині складно запам’ятовувати сказане вчителем на уроці, вона забуває записати домашнє завдання, не пам’ятає прочитаний твір, не може його переказати… Ці нюанси можна перераховувати і далі, але потрібно задуматися над тим, чи ми приділяємо належну увагу дітям, чи вчимо вчитися, чи допомагаємо розвивати їхні навички і здібності, увагу і пам'ять, мислення. Тож пропонуємо поради, які допоможуть не лише дітям, але й дорослим покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.

Думайте .За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.

Цікавтесь Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.

Будьте готові .Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання. До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.

Не топчіть сліди Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури. Озирніться довкола Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.

Учіть від А до Я Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.

Дійдіть до суті. Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.

Виберіть головне Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.

Нічого не запам'ятовуйте «в лоб» Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.

Не все одразу Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.

Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.

Як готувати домашні завдання

1.  Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2.  Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.
4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.  Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.
7. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.
8. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.
9. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначи¬ти, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
10.  Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.
11. Між уроками роби перерви.
12. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
13.  Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.
14. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.
15.  Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.
16.  Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.
17.  Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.
18.  Готуючись до усних уроків, викорис¬товуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.
19. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосере¬дити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.
20.  Складай план усної відповіді.
21. Перевіряй себе.

Пам'ятай Ми найкраще запам'ятовуємо:

• те, чим постійно користуємося;

• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);

• те, що нам потрібно;

• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;

• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).

Метод ключових слів

Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці. Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми одразу згадуємо весь абзац. • Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова. Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання. До кожного ключового слова постав запитан¬ня, що дасть змогу зрозуміти, як воно пов'язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і спробуй зрозуміти цей взаємозв'язок. • З'єднай два сусідніх ключових слова за допо¬могою запитань. Після поєднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утвориться ланцюжок. Запиши цей ланцюжок і спробуй його вивчити . Перекажи текст спираючись на цей ланцюжок.

Метод 5-П

1-П - Переглянь текст швидко.

2-П - Придумай до нього запитання.

3-П - Познач олівцем найважливіші місця.

4- П - Перекажи текст.

5- П - Переглянь текст повторно.

Пам'ятка для батьків першокласників

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Памятка_для_батьків_першокласників.docx

Психологічний супровід реалізації проблемної теми закладу

http://https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Психологічний_супровід_реалізації_проблемної_теми.docx

Напрямки діяльності шкільного психолога

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Напрямки_діяльності_психолога.docx

 Психологічний супровід дітей в освітньому процесі

http://https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Психологічний_супровід_дітей.docx

Сучасна модель діяльності шкільного психолога

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Сучасна_модель_дыяльносты_шкыльного_психолога.docx

Професійні завдання психолога

https://content.e-schools.info/boremelnvk/library/Професійні_завдання_психолога.docx