Відкриття меморіальних дошок Янголам-Героям
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення московської орди на нашу землю, наші випускники, наші земляки повернулися до школи у камені…Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Янголів-Героїв: Андрія Ніколайчука, Андрія Климюка, Олександра Німчука, Петра Суходола та Василя Денисовця. Їхні імена тепер назавжди закарбовані на Стіні пам’яті ліцею як знак нашої глибокої вдячності за їхній подвиг, за те, що вони віддали своє життя заради майбутнього України, в ім’я прийдешніх поколінь
Пам’ять… Нетлінна й вічна...Це наша невидима нитка з минулим, якій ми не дамо обірватися. Сьогодні пам’ять і гіркий біль єднають наші серця, нагадуючи про Героїв, які, не шкодуючи себе, стали на захист рідної землі.
24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення московської орди на нашу землю, наші випускники, наші земляки повернулися до школи у камені…
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Янголів-Героїв: Андрія Ніколайчука, Андрія Климюка, Олександра Німчука, Петра Суходола та Василя Денисовця. Їхні імена тепер назавжди закарбовані на Стіні пам’яті ліцею як знак нашої глибокої вдячності за їхній подвиг, за те, що вони віддали своє життя заради майбутнього України, в ім’я прийдешніх поколінь.
На мітингу-реквіємі в ліцеї були присутні рідні загиблих, друзі, побратими, голова громади та представники сільської ради, духовенство, жителі громади, трудовий та учнівські колективи. Право відкрити меморіальні дошки було надано рідним Героїв.
Директорка ліцею Надія Кротік наголосила, що меморіальні дошки Героям - це дошки пам'яті, поваги і пошани, це болюче нагадування нам, якою дорогою ціною дістається воля. Це спосіб зберегти пам'ять про відвагу і честь, які формують нашу історичну пам'ять, нашу правдиву історію. Надія Григорівна звернулась до молоді з уявним листом від воїна: «І знову привіт! Пишу тобі з неба. Коли ти це читаєш, я помер вже за тебе… Але, певно, так було треба заради твоєї свободи… Знаєш, небуло зручної часом нагоди розгледіти велич козацького роду…А тепер, зверху, все бачу…Передай моїм рідним, нехай не плачуть… Книжки з історії та української літератури про катів-московитів та їхні тортури – бережи, наче мури, щоб знати і згодом…Тут Хмельницький з Шевченком та Скрябін з Патоном на небі пишаються мужнім народом, красою та хоробрістю доньки і відважністю сина – бо це все є діти твої, Україно!»
Очільник громади Віктор Корінь висловив співчуття та слова підтримки, подякував родинам за гідне виховання патріотів, за відданість Україні, за жертовність. Віктор Михайлович згадав кожного Захисника громади, який вважається безвісти зниклим, у полоні та висловив надію на їх швидке повернення. Голова громади закликав підтримувати Воїнів та їх родини.
Вчителі зі щемом ділилися спогадами про Захисників. «Кленова балада» у виконанні Бориса Рослюка викликала сльози у кожного. Чин освячення меморіальних дошок звершив настоятель місцевого храму отець Володимир.
Пресвітер церкви Євангельських християн-баптистів Віктор Фидрик та волонтер-капелан Михайло Фроляк висловили подяку всім, хто долучається до допомоги Збройним Силам України.
Після спільної молитви за душі воїнів Небесного легіону –тих, хто поклав своє життя за свободу та незалежність нашої країни, за всіх, хто нині боронить рідну землю, до меморіальних дошок було покладено квіти. Ліцеїсти запалили лампадки, як знак шани, поваги та вдячності.
Відважні, самовіддані, патріоти – такими ми запам’ятаємо їх назавжди. Їхня жертва – це безцінний дар, який зобов’язує нас бути сильними та берегти нашу країну.
Їхні імена стали символами мужності та відваги. Вони тепер боронять Україну у небесному війську, залишаючись для нас прикладом безмежної любові до Батьківщини.
Шановні рідні наших Героїв, обіймаємо вас всім серцем і схиляємо голови у безмежній повазі та шані…Ніякі слова розради не зменшать вашого болю…Дякуємо вам за сина, за чоловіка, за батька, за брата, за внука…
ГЕРОЇ не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті. ГЕРОЯМ ВІЧНА СЛАВА!