Зустріч з дитинством
Як птахи до рідних домівок повертаються, подолавши далекі чи близькі дороги, так колишні учні – випускники Боремельської школи, в першу суботу лютого повернулися на берег свого дитинства - у рідний Боремельський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-колегіум». До школи їх привели спогади про незабутні і найпрекрасніші роки дитинства та бажання, хоч ненадовго, побути безтурботними учнями.
1 лютого у теплій атмосфері справді родинного свята зібрались у актовій залі колишні випускники школи, люди різних професій. Радо зустріла наша школа своїх учнів. Коридорами, як і колись, проходили випускники, гомоніли у класах, сидячи за партами. Одинадцятикласники провели реєстрацію гостей, які прибули на свято. Вчителі та учні школи підготували святковий концерт. Теплими словами ведучі Маринка Білічук та Владислав Василюк звернулися до вчителів та гостей, які були присутні на святі. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять учителів школи, випускників, які відійшли у вічність, пам’ять героїв Небесної Сотні, воїнів, загиблих в АТО.
Після символічної переклички, гостей свята щиро привітала директор колегіуму Надія Кротік, відмітивши, що наша школа – це заклад прекрасного минулого і цікавого майбутнього, де працюють висококваліфіковані, творчі вчителі і навчаються чудові, талановиті учні. Заклад має високі досягнення серед вчителів та учнів. Приміщення школи поступово оновлюється завдяки небайдужим випускникам школи, батькам, місцевій владі. Директор побажала всім мирного неба, родинного тепла, здійснення всіх задумів, приємних спогадів, надії на майбутні зустрічі.
Випускники 1970, 1975, 1980, 1985, 1990, 1995, 2000,2005, 2010, 2015, 2019 років мали можливість переглянути свої шкільні фотографії, на мить відчути себе учнями.
Випускники розповідали про свої незабутні шкільні роки, після закінчення школи їхні шляхи розійшлися, та у спогадах вони з радістю поверталися до рідної школи, друзів, згадували вчителів. У цей зимовий день доля зробила для них справжній подарунок – вони зустрілися! З великою шаною вітали педагогів, які навчали їх і висловлювали слова вдячності вчителям.
Було на заході місце для сліз і для сміху. Захоплювало подих на святі від запальних танців дітей, зачарували пісні у виконанні вокального ансамблю. Підняв настрій виступ шкільного лялькового театру. Танець «Ми за волю, ми за мир!» підняв на ноги всіх присутніх, довго лунали вдячні оплески глядачів. Приємним сюрпризом стала пісня «Старі фотографії» у виконанні учнів 11 класу.
Десь там, поза межами рідної дорогої домівки – школи, вирує складне і доросле життя. А тут усе залишилося майже незмінним, простим і зрозумілим. Ось чому попри всі негаразди, як найдорожчий скарб, пам'ять береже чарівну теплу мить, коли єднаються серця, коли вік і посада втрачають свою вагу та значення, коли жива і вічна - велика шкільна родина.